Фундаменти давньоруської трапезної Печерського монастиря

Монастирські трапезні палати, крім спільного споживання їжі, яке супроводжувалося молитвами, виконували також господарські функції.

Печерська трапезна була зведена коштом мінського князя Гліба Всеславича. Про це у Повісті минулих літ під 1108 р. записано: «В лѣт̑  6616 и трѧпезницю кончаша Печерьскаго манастырѧ при Фектистѣ игуменѣ юже заложи повеленьемь Глѣбовомъ иже ю и стѧжа». Ця трапезна зазнала значних ушкоджень під час землетрусу 1230 р. та монгольської навали 1240 р. Остаточна руйнація відбулася у XIV–XV ст.

Пам’ятку виявлено в 1984 р. Її досліджувала архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології під керівництвом В. Харламова (1985–1986 рр., 1991 р.), Г. Івакіна (2000 р.).

Давньоруська трапезна являла собою квадратну в плані будівлю розмірами 18,0×18,0 м, ймовірно, двоярусну, нижній ярус якої був господарським приміщенням, а на верхньому розміщувалися трапезний зал і церква. Фундаменти бутово-цегляні, на цем’янковому розчині з дерев’яними субструкціями, потужністю 0,6–1,0 м. Підлогу вкривали полив’яні плитки (11×11×1,5 см) жовтого кольору, стіни були потиньковані та оздоблені фресковим розписом. У перекритті першого поверху використовувалися голосники.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon