Планшетна виставка «Українська вітчизна німецького архітектора»

10 вересня 2018 року у Великій лаврській дзвіниці Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника відкрилася виставка «Українська вітчизна німецького архітектора», присвячена Дню європейської спадщини: культурне розмаїття України.

У вересні 2018 року в заповідниках, музеях та містах України будуть проведені заходи в рамках Днів європейської спадщини. Цього року Україна обрала свою національну тему «Мистецтво обмінів: культурне розмаїття України».

Експозиція виставки висвітлює історію будівництва Великої лаврської дзвіниці, її реставрацію та біографію архітектора Йогана-Готтфріда Шеделля.

Захід відкрив та звернувся з привітальним словом в. о. генерального директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Олександр Рудник. Начальник відділу науково-реставраційних та відновлювальних робіт Анатолій Овчар розповів про особливості реставрації пам’ятки. Начальник науково-дослідного відділу історії та археології, кандидат історичних наук Костянтин Крайній ознайомив присутніх з експозицією виставки.

 

Додаток

 

Йо́ган-Ґо́ттфрід Ше́дель (нім. Gottfried Johann Schädel; н. 1680, Вандсбек (нині частина Гамбурґа) – †21 лютого 1752, Київ) – російський та український архітектор німецького походження.

Архітектурній майстерності навчався у німецьких майстрів, близьких до школи архітектора Андреаса Шлютера. Працював під впливом архітекторів нідерландської школи. Володів секретами італійських зодчих, та перевагу надавав стилю бароко.

1713 р. на запрошення О. Д. Меншикова Й.-Г. Шедель переїхав у Санкт-Петербург, де закінчував будівництво палацу князя: побудував західне крило і заклав східне. Був задіяний на будівництві меншиковських палаців на Василівському острові, в Оранієнбаум та Кронштадті.

З 1731 р. Й.-Г. Шедель працював у Києві. Вершиною мистецтва архітектора стало зведення дзвіниці у Києво-Печерській лаврі, будівництво якої тривало до 1745 р. Пам’ятку cтворено у перехідному стилі від бароко до класицизму. Вона є однією з найкращих дзвіниць Східної Європи ХVІІІ ст.

У 1732–1740 рр. він перебудував Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії, збудований 1703 р. Надбудував другий поверху з Благовіщенською конгрегаційною церквою та актовою залою, де відбувалися філософські диспути, музично-драматичні вистави.

Архітектор також присвятив свою творчість садибі Києво-Софійського собору. Він відновив дзвіницю, що мало важливе значення у формуванні ансамблю Софійського монастиря. Внаслідок пожежі 1744 р. від первинної триярусної дзвіниці (зведеної після пожежі 1697 р.) збереглися лише перший та частина другого ярусу. Шедель повністю відновив її в 1744–1748 рр. Орнамент і пластика стін надали вагомого контрасту будівлі й стали прикрасою всього ансамблю. Споруда є одним з найкращих зразків цивільної архітектури XVIII ст. в Україні. Остання капітальна реставрація була проведена у 2010–2014 рр.

Майстру також належить перебудова Будинку-палацу митрополитів та побудова кам’яного муру навколо Софійського монастиря із Брамою Заборовського, де дуже вдало поєднані західні стильові елементи з елементами козацького бароко й мотивами народного орнаменту.

 

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon