Співпраця з ЮНЕСКО

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник є одним із центрів вивчення національної історико-культурної спадщини України та співпраці з міжнародними організаціями (ЮНЕСКО, ІКОМОС, ІКОМ), а також музейними установами світу. В 1990 році Києво-Печерська лавра та архітектурний комплекс Софія Київська були внесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як один об’єкт «Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими спорудами, Києво-Печерська лавра».

ЮНЕСКО – Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, UNESCO) — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам'яток культури тощо. 16 листопада 1945 був підписаний Статут ЮНЕСКО. Діяльність ЮНЕСКО в галузі культури охоплює такі сфери: збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної спадщини; розвиток мистецтв; сприяння розвитку сучасних культур; сприяння поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього походження; поширення книг і читання шляхом сприяння розвитку книговидавничої справи; розвиток індустрії культури та розробка політики в галузі культури; захист авторських і суміжних прав; аналіз взаємозв'язку між культурою та розвитком, врахування культурного фактора у розвитку суспільства; розвиток культурного плюралізму та міжкультурного діалогу. НКПІКЗ активно співпрацює з ЮНЕСКО.

Організацією об’єднаних націй та ЮНЕСКО 2010 рік було проголошено Міжнародним роком зближення культур.

У рамках цього було проведено Міжнародний семінар "РОЛЬ РЕЛІГІЙНИХ ГРОМАД В УПРАВЛІННІ ОБ’ЄКТАМИ ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ" за участі Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з 2 по 5 листопада 2010 р. в м. Києві. Для нашої держави зазначений захід мав важливе значення, оскільки сприяв підвищенню міжнародного авторитету і статусу України, надав змогу представникам нашої країни підтримувати інтереси України під час їх роботи з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема щодо збільшення кількості українських об’єктів у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.