ОБ’ЄКТИ, ЩО ВХОДЯТЬ ДО ЕКСКУРСІЙНОГО МАРШРУТУ:
ТРОЇЦЬКА НАДБРАМНА ЦЕРКВА
– пам’ятка архітектури ХІІ-ХVІІІ ст., що збереглася до нашого часу без конструктивних змін. Іконостас 1734 р. роботи київських сницарів. Монументальний живопис виконаний у 30-ті роки ХVІІІ ст. лаврськими майстрами.
Комплекс споруд
МИКІЛЬСЬКОГО БОЛЬНИЦЬКОГО МОНАСТИРЯ
(ХVІІ-ХХ ст.) – з ним пов’язаний розвиток вітчизняної монастирської медицини та заснування однієї з перших лікарень Київської Русі. 1631 р. на його території київським митрополитом Петром Могилою була заснована лаврська школа, яка пізніше увійшла до складу уславленого Києво-Могилянського колегіуму. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України; Національна історична бібліотека України.
КЕЛІЇ СОБОРНИХ ЧЕНЦІВ
– пам’ятки цивільної архітектури ХVІІІ ст. Тут мешкали ченці – члени Духовного Собору Лаври та вищі духовні особи, що перебували на спочинку у Печерській обителі. Музей історії Києво-Печерської лаври, тимчасові виставки.
УСПЕНСЬКИЙ СОБОР
– одна з найбільш шанованих святинь православного світу. У ХІ ст. став першим кам’яним храмом на території монастиря. За 900 років свого існування зазнавав численних руйнацій. Остання реконструкція була завершена українськими майстрами 2000 р. Протягом століть був усипальнею видатних представників князівських династій, вищих церковних ієрархів та уславлених державних і військових діячів. Виставкові зали.
ВЕЛИКА ЛАВРСЬКА ДЗВІНИЦЯ
– 1731-1745 рр. (архітектор І.Г. Шедель). Висота 96,5 м. Унікальна поліфункціональна споруда, в оздобленні якої архітектор майстерно використав все багатство класичної ордерної системи. Механічний годинник, встановлений на IV ярусі, мелодійно програє гаму вісьмома дзвонами щочверть години. Велика лаврська дзвіниця є найкращим творінням талановитого архітектора. На реставрації.
БУДИНОК НАМІСНИКА
– з 1724 р. помешкання намісника Києво-Печерської лаври. Виставковий зал.
БІБІЛІОТЕКА ФЛАВІАНА
– відкрита 1910 р. клопотанням митрополита Київського і Галицького, священноархимандрита Лаври Флавіана (Городецького). У 1911 р. її фонди налічували майже 30 тисяч книжок: старовинних видань ХVІ-ХVІІ ст., 429 рукописів різними мовами, енциклопедичних видань. Виставка "МІКРОМІНІАТЮРИ МИКОЛИ СЯДРИСТОГО".
МИТРОПОЛИЧІ ПОКОЇ та БЛАГОВІЩЕНСЬКА ЦЕРКВА
– пам’ятка ХVІІІ-ХХ ст. Колишні покої архімандритів Лаври, які з 1786 р. стали резиденцією київських митрополитів. Національний музей українського народного декоративного мистецтва.
ТРАПЕЗНА ЦЕРКВА З ПАЛАТОЮ
– пам’ятка архітектури ХІХ ст. (архітектор В.Ніколаєв). Оригінальний мармурово-мідний іконостас роботи майстра І.Дрекслера. Монументальний живопис виконаний художниками І.Іжакевичем, А.Лаковим та Г.Поповим.
ДРУКАРНЯ
– заснована у ХVІІ ст. Друкарня Печерського монастиря, яка стала першою в Києві й найпотужнішою в Україні, безперервно працювала понад 300 років. Музей книги і друкарства України.
КОВНІРІВСЬКИЙ КОРПУС
– оригінальна пам’ятка цивільної архітектури, в якій знаходились проскурня, пекарня та книгарня монастиря. Окрасою будівлі є неповторні мальовничі фронтони. Музей історичних коштовностей України.
ЕКОНОМІЧНИЙ КОРПУС
– пам’ятка ХVІІІ-ХІХ ст. (архітектор П.Спарро). Тут знаходились келії економа і канцелярія Духовного Собору Лаври, де вирішувались питання управління величезним монастирським господарством.
ФОРТЕЧНІ МУРИ
– оборонні споруди монастиря ХVІІ-ХІХ ст.
ЦЕРКВА ВСІХ СВЯТИХ
– архітектурна пам’ятка кінця ХVІІ ст., побудована коштом гетьмана І.Мазепи. Оригінальний зразок української барокової архітектури.
ЦЕРКВА СПАСА НА БЕРЕСТОВІ
- пам’ятка архітектури ХІІ-ХІХ ст., місце поховання київських князів династії Мономаховичів. У монументальному розписі зберігся портрет ктитора храму – київського митрополита Петра Могили. На реставрації.
ОГЛЯДОВИЙ МАЙДАНЧИК
– виняткова за красою та неповторністю панорама Нижньої території Лаври: Хрестовоздвиженська церква (1700 р.) та дзвіниця С.Ковніра (1759-1763 рр.) на Ближніх печерах, Різдвобогородицька (1696р.), Аннозачатіївська (1679 р.) церкви та дзвіниця (1754-1761 рр.) на Дальніх печерах.
ПЕЧЕРИ (БЛИЖНІ та ДАЛЬНІ)
– сакральні підземні комплекси, одна з найдавніших історичних та археологічних пам’яток України. Місце молитви та вшанування пам’яті й духовного подвигу печерських подвижників. Загальна довжина обох лабіринтів - понад 800 м. Глибина залягання – від 5 до 15 метрів.
