Ярослав Мудрий
(бл. 978 - 2.02.1054) - видатний державний діяч і полководець Київської Русі, Великий київський князь (1019-1054).
Син Володимира Святославича і полоцької княжни Рогнеди. За життя батька управляв м.Ростовом, згодом - м. Новгородом. 1014 р. відмовився сплачувати данину м.Києву і тільки смерть Володимира Святославича запобігла війні. Протягом 1015-1019 рр. вів запеклу боротьбу за київський престол. 1019 р. остаточно розбив війська Святополка в битві на р.Альті й став Великим київським князем. Ярославом Мудрим укладено збірник законів, т. зв. "Правда Ярослава".
За його правління християнство остаточно утвердилося в Київській державі як релігія. 1039 р. засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалась Константинопольському патріарху.
При ньому були засновані перші монастирі - Св. Юрія, Св. Ірини та Києво-Печерський, що стали великими церковними і культурними центрами. При Софійському соборі за його розпорядженням створено школу і бібліотеку. За правління Ярослава Мудрого Київська держава зберегла могутність і міжнародний авторитет.
Помер у м.Вишгороді. Похований у Софійському соборі в м.Києві.
