Ізяслав Ярославич

(1024-1078) - Великий київський князь 1054-1078 рр.

Згідно із заповітом свого батька Ярослава Мудрого отримав у володіння значну частину земель Київської держави. У 1073 р. разом з братами уклав "Правду Ярославичів" - доповнення до першого збірника "Руської правди". У цьому ж році між братами розпочалася міжусобна війна, під час якої Ізяслав залишив м.Київ і виїхав за кордон. Після смерті Святослава Ярославича повернувся на Русь і в липні 1077 р. став князем київським.

Загинув у жовтні 1078 р. під час нової міжусобної війни з синами Святослава. Похований у Десятинній церкві (м.Київ).