відтворюють давньоукраїнські традиційні вечорниці, тому їх форма набуває тих ознак, які притаманні здавна цьому дійству. Музейні вечорниці – це дійство з елементами театралізації, в якому присутні живопис, вокальна, інструментальна, літературна творчість. Оскільки пропоноване дійство має ознаки музейності, то і одним з головних завдань – це ознайомлення підростаючого покоління з українською минувшиною, історією, культурою, традиціями українського народу, як з генетичними витоками багатьох сучасних Різдвяних заходів і обрядів.
Пропонована інсценізація «Святвечір», має на меті ознайомити наших сучасників з одним із основних Різдвяних дійств, витоки якого знаходяться ще у дохристиянській давнині.
Музейні вечорниці мають пізнавальне значення також для різних верств населення, як за віковим, так і за освітнім рівнем, оскільки пропонуються найменш відомі для загалу елементи Різдвяних дійств, тому має і певне виховне значення.
Мета заходу – ознайомлення підростаючого покоління із давніми національними традиціями, зокрема із Святвечором, виховання поваги до культурних традицій українського народу.
Ідея – розвиток музеєзнавства, зокрема актуалізація української минувшини, як живого дійства, насиченого символами та метафорами давніх містерій. Організація подібного свята об'єднує в собі етичні, естетичні та духовні аспекти виховання.
Підгрунттям для Музейних різдвяних вечорниць слугують наукові дослідження О. Воропая, В. Іллі, В. Кєлємбєтової та інших дослідників.